Мои друзья...
Как дороги мне стали
Такие немудреные слова.
В них есть и радость, и глоток печали,
А в памяти те давние года,
Когда мы были вместе и служили,
Старались людям свет любви нести,
И может быть тогда мы не дружили,
А может просто по-другому жили,
Но так хотели всех вокруг спасти.
Прошли года, и стали мы мудрее,
И в прошлом стали лучше нам видны
Свои ошибки, стали вдруг ценнее
Минуты радости, и всех простили мы.
Когда друг с другом были несогласны,
Проблемы вырастала вдруг гора.
Теперь я понимаю, как напрасны
Потерянные дни... Прошли года...
Теперь я понимаю без сомненья,
Как дороги вы мне, мои друзья.
Ну разве стоит собственное мненье
Того, чтоб расставаться на года!?
И среди дней, среди дорог и весей,
Среди забот очередного дня
Я буду помнить, сколько вместе спели песен,
И будьте счастливы всегда, мои друзья.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Очень хороший, светлый, замечательный стих. Действительно, дружбу надо ценить сегодня, а не завтра или послезавтра, ведь жизнь у нас то одна...
Елена Голубева
2008-08-19 21:27:34
Мне нравятся все Ваши стихи. Они вызывают то радость, то тихую грусть.
В минуту скорби они вселяют надежду на лучшее. Они лечат сердце и душу. В них живёт Божья благодать!!!
Спасибо Вам.
Прошу разрешения, напечатать некоторые из нмх в своем дневнике.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
